Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/models/item.php on line 877
Четвер, 29 грудня 2016 13:33

Божу правду, світлу віру роками до людей несуть

Додала

У тлумачному словнику рідної мови дається таке пояснення коляда – це старовинний обряд уславлення Різдвяних свят піснями. Вінчувальники, колядники, вертепні гурти – це вісники доброї новини: у Віфлеємі, у стаянці на сіні народилося Боже Дитятко – маленький Ісус.

 

З дитинства це свято запало нам в душу. Та неповторна мить, якої з таким нетерпінням і  трепетом чекають усі настає з появою першої зіроньки на небосхилі. Від хати до хати поспішають юні звіздарі аби порадувати господарів доброю новиною, побажати всім достатку та здоров’я, гарного настрою та приходу заможного життя до родини, до її кожного члена – літніх і малих, які так радіють цьому святу як вічно новому і неповторному диву, що зворушує серця і душі й заново воскрешає в нашій пам’яті неповторні миті нашого віддаленого у часі дитинства.

У міському будинку культури збираються люди. Тут зараз розпочнуться «Різдвяні мелодії оркестру», які вже десятий рік поспіль   радують наших городян оновленою, цікавою і насиченою концертною програмою виступів самодіяльного народного оркестру народних інструментів Виноградівського міського будинку культури (художній керівник, заслужений працівник культури України Віктор Марушка) та жіночого камерного хору викладачів Виноградівської дитячої школи мистецтв ім.. Бели Бартока  (художній керівник, викладач школи мистецтв Світлана Гнетило).

У програмі, запропонованій самодіяльними митцями різдвяні колядки та твори української і  світової музичної класики. У них відтворені чарівні мелодії цього свята, що звучать у різних кінцях планети. Ведуча викладач школи мистецтв Наталія Сорводі пропонує слухачам послухати Майкла Торна «Різдвяна пісня» у виконанні самодіяльного народного оркестру народних інструментів. На сцену виходять трохи збентежені, схвильовані але дуже щасливі юні виконавиці пісні «Ангел Різдва» Анюта Тимко, Дарина Хаценюк, Єлизавета Староста та Адель Данко.

Слово для привітання надається заступнику голови Виноградівської РДА, депутату обласної ради Наталії Костелеба-Веремчук. Вона вручає Подяку голови Виноградівської РДА заслуженому працівнику культури України, керівнику самодіяльного народного оркестру народних інструментів Віктору Марушці за вагомий вклад у розвиток культури Виноградівщини та багаторічну пропаганду самобутнього народного мистецтва у суспільство. 

У кожному селі були свої колядки. Вони передавалися з вуст в уста, запам’ятовувались, поширювались серед людей, записувались. Найстарішою колядкою яка дійшла до нас з 18 ст. є угорська «Mennybol az angyal» («Ангел з неба на землю зійшов»).  Написав її священик Сентміхаї Міхай. Вона найбільше припала до душі мешканцям колишньої Трансільванії  (сьогоднішня Румунія), де за легендою подарунки на Різдво всім чемним дітям розносить  сам ангел. У виконанні хору звучить ця та ще дві угорські колядки, які побутують у нашому краї «Pasztorok, pasztorok», «On, Betlehem, kis varosa» та латинський гімн «Adesta fideles»  O jertekel») із неповторною мелодикою та чарівним тембром звучанням різних музичних  інструментів, які розкривають її глибинний зміст і передають неповторну красу звучання. Католицькі колядки майстерно виконують учасниці камерного хору викладачів, спів яких  дуже тепло сприймається залом.

Цікавий культурно-релігійний характер має колядка «Бог предвічний». Вона співається першою за вечірнім родинним столом усіх слов’янських народів і вважається перлиною між  відомими українськими церковними піснями (до відновлення її мелодики та виразної обробки приклалися композитори Микола Лисенко, Станіслав Людкевич, Василь Барвінський…) Дуже зворушили співачки слухачів колядкою «Колискова Діви Марії» та «Щедрик». Остання давно стала символом світлого Різдва, радісно виконується у різних куточках планети, супроводжує розпродаж ялинок та ялинкових прикрас, проведення передсвяткових ярмарок та маскарадів, які передують цим незабутнім святковим дням. Звучать вони на українській, угорській, чеській та англійській мовах. До речі, «Щедрик» вперше прозвучав в Карнегі-Холл у Нью-Йорку у 1921 році. Він припав до душі простих американців. Українець за походженням Пітер Вільговський переклав її на англійську мову під промовистою назвою «Carol of the bells», яка у новому варіанті звучання отримала всесвітню прописку і зазвучала на всіх континентах Землі, починаючи з 1936 року.

До своїх репертуарів «Щедрик» включили відомі рок-гурти, репери, з’явилися диско- та техно-версії, перероблені на власний смак представниками різних неформальних  музичних напрямків і течій.

Підсиленням омріяного, бажаного, сповненого нових надій та сподівань різдвяного свята стала хореографічна композиція «Духи Різдва», яку гарно виконують юні танцівниці хореографічного гуртка дитячої школи мистецтв.

В час мобільних телефонів, ай подів, планшетів ми рідше користуємось годинниками, але останні хвилини і секунди старого року нам розмірено відбивають саме вони. Їхнє дзвінке «тік-та» вводить нас у ритм початку нового року Вогняного золотисто-багряного Півня. Сучасний композитор Лерой Андерсон зумів передати незабутні враження проводу Старого і зустрічі Нового у написаній цікавій музичній п’єсі «Синкопований годинник», яку зараз відтворює оркестр.

Заслужений успіх випав на долю виконавиць фортепіанного дуету викладачів Вікторії Чепак та Мар’яни Світельської, які блискуче зіграли дивовижний твір Чарльза Вільямса «There from the apartment», присвяченій цій неповторній різдвяній події. Звучать американські колядки, вони прославляють одну з найвеличніших подій священної історії християнства, сповненої неповторної радості, що злітає з наших вуст разом з привітанням «Христос рождається – Славіте Його!» Ми неспроста навели його текст. У австрійському містечку Оберндорф на стіні старої школи встановлена меморіальна дошка. Вона нагадує туристам, що в цих стінах колись вчитель музики Франц Грубер та священик Йозеф Мор написали неповторний різдвяний гімн «Тиха ніч, дивна ніч…», якому через 2 роки виповниться 200 років.

…До родини Груберів прийшло невтішне горе: у молодого подружжя передчасно померло єдине дитя – маленька Маріхен. Чоловік не міг утішити убиту горем дружину. Жінка зовсім не реагувала ні на його турботу та ніжність, ні на заспокійливі слова. Вона повільно згасала. В передріздвяний вечір чоловік подався до церкви щоб провести свято для місцевих дітлахів. Їхні щасливі обличчя пробудили в ньому незвичайні почуття. Відчуття як діти тягнулися серцем до небес, раділи і втішалися дарункам надихнули його. Пальці навмання обмацували клавіші. В той час на небі з’явився знак: далека зірка послала йому яскравий промінь любові і неземне сяйво. Він почав імпровізувати і мелодія, яку грав змусила молоду жінку заридати. По її щоках нестримним  струмком побігли сльози. Це були перші ознаки пробудження її душі і повернення до життя. За шість кілометрів, крізь пургу і негоду Франц Грубер дійшов до пастора Йожефа Мора. Удвох в цю ніч вони написали виразні, проникливі, хвилюючі слова пісні, яку для прихожан виконали у церкві. Їй судилося довге життя. Вона  стала найвідомішою і безсмертною. Зараз звучить у виконанні величезних хорів, окремих груп і вокалістів. Її неповторна небесна мелодія завойовує все нові і нові серця людей і додає натхнення як дорослим, так і малим.

Камерний хор викладачів та оркестр народних інструментів виконують  цю колядку зараз для присутніх у залі виноградівців. А слідом за нею звучить колядка "Бубанці». Ведуча бажає, присутнім, щоб всі їхні бажання, загадані в цю чарівну Різдвяну ніч обов’язково збулися. У наших домівках надовго запанував мир, злагода і взаєморозуміння. А Різдвяна зіронька привела всі родини до храмів Божих де нас привітно зустрінуть щира Віра, Надія, Любов та Господня Благодать, з якою впевнено вирушимо в життя, у прийдешні дні Нового року.

Від міського осередку Всеукраїнського жіночого товариства ім. Олени Теліги Катерина Вашкеба щиро дякує викладачам дитячої школи мистецтв за насолоду від концерту та керівникам оркестру народних інструментів та камерного хору викладачів дитячої школи мистецтв Віктору Марушці та Світлані Гнетило вручає розквітлі у вазонах квіти «Різдвяної зірочки».

 

Марія Конкіна 

 


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/templates/default/item.php on line 248
Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.