5 Серпня у Виноградівському районному суді проходило слухання по справі  «Про визнання відмови у наданні інформації незаконною».

Персональні дані осіб не є предметом зацікавленості у запиті

Хто його знає з якого часу почалася наша місцева «Санта-Барбара». Але те, що сценарій писав не простий народ,  вже точно.  Кому яка роль відведена у мильній опері  згодом дізнаємось і Бог  – суддя тим режисерам та акторам, але радує, що серії  вже не транслюються  у свідомості пересічних людей.  І це не рекламна пауза, це кінець  системи.

Інвалідність це не проблема певного кола «Неповноцінних людей», це проблема всього суспільства.

Соціальні бар’єри, як життєвий виклик, виклик нашому гуманізму, милосердю… Але звичайний побут з нерозвиненою, непристосованою соціальною інфраструктурою міст і сільських населених пунктів  не залишають людям з особливими потребами шансу на самодостатнє життя. 

«3 кілограми 500 грам щастя» у минулому номері, сподіваюсь, втішили і Вашу батьківську душу. А цього разу, як і обіцяла передаю розмову з завідувачем пологового відділення Виноградівської РЛ – Ольгою Сіладі.

Ну, не можу не зауважити  випадок про   який  усі ми почули в ТСН  - медикам не вдалося  врятувати ні матір ні її п’яту новонароджену  дитину. Трагедія сталася на Тячівщині.   Слідчі  прокуратури підозрюють лікарів  у неналежному виконанні професійних обов’язків. 

Якщо маленькі пенсії та зарплати в конвертах нікого в Україні не дивують, а питаннями екології та вступом до вищих навчальних закладів цікавляться не всі й не кожного дня, то хворіють і лікуються практично всі громадяни. Пересічний українець на своєму гіркому досвіді знає, що значить лікуватися в Україні. В медичних закладах ліків не вистачає, харчування поганеньке, обладнання – якщо є – то часто застаріле.

Ото проходиш вулицями, наче ступаєш на Святу Землю. І, Господи, як же хочеться, аби вона дійсно була свята і очищена  від політичного бруду. Важко дивитись на  стовбури дерев, стовпи прошиті кулями, справжніми кулями, якими вбивають людей. Дивний парадокс мирного часу, а може очищення?

Виноградівський геріатричний пансіонат побудований у 1987 році. Розрахований на 240 осіб. Зараз там проживає 206 стареньких, одиноких, інвалідів, хворих… людей з усієї області.

У нас 4-х разове харчування – розказує Степан Петрович Керечан, керівник закладу, котрий ось уже 42 роки, як займає цю посаду. Прослідковуючи його  слова виглядає все так: