Різдвяний Будапешт
Різдвяний Будапешт
Стирчать кілками димарі і шпилі,
і коні, коні з вершниками – руш!
Старече місто – ангел шестикрилий
горбами увивається. Чимдуж
втікають люди, горобці й машини,
в протоптаних дорогах збитки решт,
зразки минулого, імперії картини.
«Виноградівська палітра» з блисками Різдва і Нового року
Олександр Шандор, Іван Гецко, Федір Сільваші, Іван Токач, Генці Тиводор, Гелена Матій, Ірина Товт, Василь Гудан, Валентина Костьо. Ось такий ланцюжок утворила експозиція виставки, яка відкрилася у Виноградові на передодні Новорічно-різдвяних свят.
Сіє добро і надію, любов і правду до людини, до України
Ця талановита жінка проживає на Виноградівщині у селі Вербовець. Сама народилася в долині гірської річки Лужанки в Новоселиці на Тячівщині.
Виставка «Boldogasszony» повернулася до Будапешта
Цикл виставок під такою назвою розпочався в травні 2015 року, і чотири роки різні міста Карпатського регіону мали змогу познайомитися з творами мистецтва сорока одного художника.
Його роки – йому до лиця
На його життєвім порозі – зоресяйних шістдесят. Це вже вдало і уміло подоланий перевал. З висоти серпантину можна оглянутися і побачити пройдений шлях. Оцінити все досягнуте і зроблене, відчути свої здобутки, втілені в життя бажання і мрії, побачити нові горизонти, до яких ще ця зріла людина прагне дійти.
«Руки опираються йому» Білла Стоунхема
Картину було написано американським художником із Окленда штат Каліфорнія в 1972 році. З тої пори вона обросла такою великою кількістю зловіщих легенд, страшних історій, що її назвали «самою страшною картиною в світі».
Це подяка батькам, вчителям, рідній школі
Солодкий щем охоплює Станіслава Аржевітіна, коли з Києва вирушає на Закарпаття, у Верхню Тереблянщину. Тут свої води несе невгамовна порожиста Колочавка, а в далині синіють верхи гір Боярського хребта, Горба, Дервайки, Тисової, Стримби, Стременош, Красна, Роза…
Детектор правди. Василь Югас
Виноградівська центральна районна бібліотека продовжує поповнювати імпровізований список відомих постатей Виноградівщини, які є своєрідними творцями історії та культурної спадщини нашого краю.
я не приходжу туди де мене не чекають
Про цілу поетичну книжку Ірини (а це саме книжка, а не збірка), можна в загальному сказати словами однієї з її поезій: "про таке не прийнято вголос".
Виноградів – моє місто. Література, як вона є
Ну, що назад в майбутнє! Якось так можна визначити жест відомого краєзнавця Івана Біланчука, автора книги «Теково. Село на берегах Тиси».
Найближчим часом Іван Іванович планує видати нову історичну книгу «Виноградів – моє місто». А зараз люб’язно ділиться спостереженнями, власне, цілим розділом «Культура і мистецтво» майбутньої книги з читачами видання «Виноградівські Вогні».
Дивитись частину першу "Перед тим, як розпочати…"
Дивитись частину другу «Виноградів – моє місто» музична культура"