Не дитячі побажання дітей… Проте, вустами дитини глаголить істина.

Додати у своїй дорослій буденності вже нічого. Ото стоїш, дивишся на ті руці, які щойно корявим почерком записали слова, й раптом усвідомлюєш амбіційну ціну політичних ігор глобального масштабу, що в перспективі торкається кожного.

Опубліковано в На перипетії
Вівторок, 07 лютого 2017 19:11

Ціна чужої війни

...Афган плював їм кулями в обличчя. За що, за які ідеали, за чию Батьківщину, в ім’я якої мети загинули десятки тисяч юнаків?

Опубліковано в Афіша
Понеділок, 26 грудня 2016 08:57

СОЛДАТУ

Доля.

Бог.

Обов’язок.

Вибір

Фактори чи алюзії? 

Опубліковано в На перипетії

17 червня,  керівник літературно-мистецького об’єднання «Диво моє калинове» та районного відділення «МАЛІЖ», Марія Андріївна Конкіна організувала зустріч двох поколінь. Студенти  вищих навчальних закладів Виноградова стали свідками спогадів ветеранів війни.

Опубліковано в На перипетії

Віддаляється в часі Друга світова... Все менше в строю залишається посивілих її солдатів. Саме їм ми завдячуємо за право жити на рідній оновленій землі. Все частіше ветеранам про себе нагадують хвороби. Їхні життя вкорочують давні рани. Та сила людського духу, перемога добра над злом, несхитна віра у майбутнє України жевріє блиском очей у їхніх поглядах.

Опубліковано в На перипетії
Четвер, 28 квітня 2016 07:22

Ми стоїмо за свою державу

Болючі кадри за мить від смерті.

Застиглий маразм «великих» політиків, як наслідок геополітичної війни. Розруха і біль пронизують душу людини через неможливість змінити хід історії.

Ось воно – історія пишеться кровю і потом… Та чи усвідомлюють  «великі мужі» , що їхні амбіції коштують тисячі життів?

Опубліковано в На перипетії

…Де Севастополь? Де Закарпаття? Це Україна – два крила,

Опубліковано в На перипетії
Неділя, 28 лютого 2016 16:39

Коли закінчиться війна

Добірка музичних творів, створена як пам'ятка про презентацію альбому з однойменною назвою "Коли закінчиться війна".

Опубліковано в Втілені проекти

…Я йшов і плакав. Плакав сильніше ніж тоді, коли закривав брудними руками очі своєму мертвому рідному братику. Плакав гіркіше, ніж тоді, коли відірвало ноги моєму побратиму, який усе життя марив футболом. Я йшов і ридав, бо мої близькі, мої рідні вбивали все, за що ми воювали на Сході.

Опубліковано в На перипетії
Вівторок, 26 січня 2016 13:41

СВЯТІСТЬ

В память Адальберта Ковача, Олександра Леврінца та усіх загиблих в зоні АТО

Опубліковано в На перипетії