Дорогий Миколаю!

Якось так вийшло, що звертаюся до тебе у 54 роки.

«Щастя всім задарма і щоб ніхто не пішов ображеним», –  сказав сталкер, дійшовши до машини бажань, хоча знав, що вона виконує тільки потаємні мрії, а не те, що просиш уголос.

Ой, а що це ти намалювала? – спитала Ровзанку всюдисуща однокласниця Альона.

Ровзанка, семирічна ромка, вміла гарно малювати і тому подругам завжди було цікаво подивитися на її новий витвір.

"Недовіра не дорівнює запереченню. Недовіра – могутнє знаряддя, яке необхідно застосовувати й до історії."

17 листопада 1421 року шторм в Північному морі зайняв європейську берегову лінію та спричинив небувалу повінь.  Вітер гнав води Північного моря назустріч водам рік Маас і Ваал, вода яких піднялася із-за проливних дощів.

Виноградівська центральна районна бібліотека продовжує поповнювати імпровізований список відомих постатей Виноградівщини, які є своєрідними творцями історії та культурної спадщини нашого краю.

Коло творчих  ентузіастів пропонує загалу поринути у роздуми відображені крізь призму 5-ти поглядів: Світлана Тарнавська, Здена Тесличко, Василь Горват, Валентина Костьо, Світлана Кедик.

Жан-Огюст-Домінік Енгр (1780-18670) – французький художник, живописець, представник класицизму. Директор Французької академії у Римі, професор, член п’яти академій, власник Великої римської премії за створення картини «Посли Агамемнона в Ахілла»

До Василя Андрійовича сили поверталися поволі. Коли виписався з лікарні, повернувся до Виноградова і  на роботі приступив до виконання своїх службових обов’язків, до кабінету запросив Марію Андріївну. Жінка неспішно ввійшла до приміщення, уважно подивилася на шефа. Попросив її присісти.

В розмові з медиками довідалася, що головний лікар районної лікарні, комуніст Василь Андрійович Гіріц у свій  одружився з Сестрою Милосердя, служебницею Згромадження святого Вікентія де Поля, яке існувало при Виноградівській римо-католицькій церкві. Входило до нього четверо монахинь. Виникла ціла низка запитань, які не давали мені спокою. І я почала шукати сліди бодай одної з них, яка ще є живою. Так і потрапила на вулицю Ватутіна, 13. Тут жила самотня колишня монахиня Агіна, Доріка Юріївна Часин, в минулому  операційна сестра районної лікарні.