Біла стеля. Білі стіни. Відчинене вікно. Протяг. Спів пташок. Тверде ліжко. ДЕ Я? Важко дихати. Слабкість тіла. Ноги… Я НЕ ВІДЧУВАЮ НІГ! Алісо заспокойся. Все буде добре. Зараз я відкрию очі і опинюся в своєму ліжку, вдома. Спокійно, тільки спокійно.
Одного ранку, йдучи на роботу, мене зупинив чоловік. З вигляду напівбожевільний, старенький, з сивим волоссям, в пошарпаному одязі. Кажуть, з такими навіть бояться розмовляти – а ну ще поцупить що-небудь.
Знаєш, іноді настає мить, в яку не хочеться нічого – навіть життя. Ні, я зовсім не про суїцидиальні замашки чи мейнстримні порізи на зап'ясті по горизонталі. Я про стан чи то тіла, чи то душі.. Й сама не знаю…
Казка про дівчинку Іриску, хлопчика Фаленопсіса та дивне почуття, яке емоційною хвилею прилинуло у зимню-зимню пору....
ЧАРІВНИЙ ЧАЙНИЧОК
Частина ІІ (Частина І)
Чарівний Чайничок
Ну от, знову мене залишили на підвіконні не давши попити – подумала Квітка бузкового кольору.
…Коли в кімнаті нікого не має і настає тиша, олівці вилазять своїми гострими носиками з картонної хатки, аби погуляти сторінками Книжечки. Вони вміють складати букви в слова. Тому на першій сторінці, олівець, якого звати Простим, написав перше слово – Веселка.
«Привіт, мій дорогий друже! Дозволь і далі називати тебе так. Вибач, все так раптово обірвалося через злощасний випадок…
«Ніжно цілую! Не можу змиритися з тим, що наша зустріч не сон і не марево, а блискавична прекрасна дійсність.
Казка про дівчинку Іриску, хлопчика Фаленопсіса та дивне почуття, яке емоційною хвилею прилинуло у зимню-зимню пору.... До Вашої уваги третя частина.
Чоловік сидів на бережку – Гамором називався він, дивився на чисту водицю й питав:
«Дзвінка річечка моя, ти краса краю цього, твоя течія тече швидко так як водограй. Підкажи мені, що побудувати на березі цім, щоб люди жили краще і раділи тобі завжди?»
More...
Давним-давно, в далекім краю на однім із куточків чарівних Карпат родилась дівчинка з іменем Світлана. Казкові гори народжують талановитих людей.
Це було давним-давно, як одна з легенд розповідає, коли королева Ізабелла була володаркою Хустського замку. Вона мужньо охороняла від монголо-татар і турків не тільки Хустський замок, і всі дороги Мараморищини де проходили шляхи перевозу солі з Солотвина через місто Хуст. Ці торгові шляхи проходили по долині річки Тиса.
Ворк-у-у-у, ворку-у-у…
Частина ІІ;
Ірисці часом ставало сумно. Тоді вона всідалася на підвіконня і стиха промовляла – ОХ-х-х-х…
– Що таке, Іриско?
– Знаєш, ну… Справжня, в тебе є Жовтий, у вас є дітки, а у мене крім батьків нікого немає.
– А хіба дитині крім батьків іще когось треба?
Справжня
Частина 1
Вечір, як завжди намалював захід сонця. Сонце дбайливо залило багряною фарбою широку смугу неба он на тому боці міста… Невдовзі, ніч висадила безліч зірок у своїй чорнизні та підсилила сяйво місяцем. Це звичайний літній вечір, якби не сніг. Так-так, на дворі Зима.