Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/models/item.php on line 877
Четвер, 12 травня 2016 13:34

До вічного вогню, що серце гріє, вже наші внуки йдуть

Додала
До вічного вогню, що серце гріє, вже наші внуки йдуть До вічного вогню, що серце гріє, вже наші внуки йдуть Марія Конкіна

Віддаляється в часі Друга світова... Все менше в строю залишається посивілих її солдатів. Саме їм ми завдячуємо за право жити на рідній оновленій землі. Все частіше ветеранам про себе нагадують хвороби. Їхні життя вкорочують давні рани. Та сила людського духу, перемога добра над злом, несхитна віра у майбутнє України жевріє блиском очей у їхніх поглядах.

 

 

Напередодні Дня Перемоги людства над нацизмом (у війну були втягнуті 54 країни) до вихованців Виноградівського ПТУ-34 завітали ветерани війни та праці, учасники хорового колективу міського будинку культури. Ним тривалий час незмінно керує заслужений працівник культури України Віктор Марушка. Урок мужності «Вічний вогонь закликає мир для живих берегти» розпочав баяніст Юрій Тесличко. Він зіграв мелодію програша до музичного номера композитора О. Кривенького «Давно відгриміли гармати». Легкий помах руки диригента і вже в залі звучать пісні Анатолія Новикова «Дороги», стрілецька, часів Першої світової війни «Гей, видно село», Івана Бачкая «Живуть серед нас ветерани війни». Тепло сприйняли слухачі закарпатські народні пісні в обробці Дезидерія Задора «Через поле широкоє», Федора Турянина «Не буду ся женити», словацької парубоцької «Будє яр» та Леоніда Ященка «День, день, білий день». Хористи виконали пісні Анатолія Матвійчука «Моя рідня», Федора Васечка «Наливаймо, браття, кришталеві чари» та Давида Тухманова «День Победы».

Заступник директора по навчально-виховній роботі Світлана Міндак тепло привітала дорогих гостей. Ветерану війни Павлу Цильо урочисто піднесла розписану в квітах керамічну медаль з пам’ятною цифрою «71». Вихованці училища піднесли гостям квіти, побажали всім хористам мирного неба, крицевого здоровя, довгого та спокійного віку в оточені рідних та близьких людей.

Естафету виступів перейняла молодь. Вихованці дитячої школи мистецтв імені Бейли Бартока, квартет у складі Гойнолки Палош, Даяни Оравець, Ангеліни Олашин та Наталки Сорводі виконали сольні номери Наталії Май «Свіча», пісню дітей Чернівців «Нам потрібне мирне небо» та з репертуару співачки Ольги Юнакової «Україна – це ти».

На сцену, де палає символічний вічний вогонь, горять вікопомні дати «1939-1945» і виділяється карта держави зі словами «Боже, Україну бережи» виходять учні-другокурсники групи ОК-21 (класний керівник Тетяна Данкова). Вони продовжують свій виступ літературно-музичною композицією «Вічний вогонь закликає мир для живих берегти». Ведучі Неля Савко та Вікторія Секереш, декламаторки і співачки - дві Мар’яни Попович та Слепко, Ганна Марушка та Маріанна Плакош, Камілла Юрик та Таїсія Пилип на фоні бойових епізодів періоду Другої світової, виступу молоді на Революції Гідності та запеклих боїв у зоні АТО, де полягли двоє колишніх вихованців училища Станіслав Кіш та Роман Совлич, продовжують декламувати вірші. Звучить пісня «Пливе кача по Тисині». Весь зал зводиться і підхоплює її. Солістка, керівник музичного гуртка училища Тетяна Гудачок заспівує пісню «Червоні маки». Погляди юнаків та дівчат прикуті до портретів героїв, Молодь піднесено скандує «Вічна пам'ять полеглим, вічна слава живим!». На подвір’ї училища збирають всі вихованці закладу. Юнаки та дівчата відпускають у небесну синь вісників миру, добра і злагоди на землі – кілька десятків голубів. З переконливою вірою і надією, що на нашій землі знову запанує мир, якого з таким нетерпінням чекають і воїни АТО і всі українці.

 

Марія КОНКІНА,

керівник літературно-мистецького об’єднання «Диво моє калинове» та Виноградівського районного відділення МАЛІЖ


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/templates/default/item.php on line 248
Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.