Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/models/item.php on line 877
Вівторок, 22 березня 2016 18:22

Людського духу в цих піснях багатство, жива пам’ять предків і заохочення для внуків

Додала
Людського духу в цих піснях багатство, жива пам’ять предків і заохочення для внуків Людського духу в цих піснях багатство, жива пам’ять предків і заохочення для внуків

У всеслов’янському світі мабуть не має ще однієї такої величної, цільної і непересічної натури пошуковця народних скарбів, рідкісного вченого – етнографа, що постійно слухає гомін віків як наш земляк Іван Васильович Хланта.

 

Упродовж 58 років він самовіддано творить, збирає, записує, опрацьовує і повертає з небуття усну народну творчість. Про його плідний,  тривалий і творчий шлях знайдете чимало схвальних відгуків не лише у вітчизняній, але й у зарубіжній пресі. Про нього пишуть в Білорусії, Польщі, Чехії, Румунії, Сербії, Словаччині, Угорщині… Бо одразу зникають на землі кордони, коли українці збираються разом. Такі зустрічі не обходяться без пісень. І у кожнім регіоні почуєш такі, що звучать вперше.

Особливо плідними в житті Івана Васильовича стали останні 10 років. За цей період він обійшов немало земель, розшукав, зібрав, записав і видав декілька рідкісних томів народного поетично-пісенного надбання, виявив світові давно призабуті у часі приховані у людській пам’яті перлини духовних та високоморальних культурних цінностей наших предків. Згадаймо лише окремі з них: «Богородичні пісні» (2003), «Ой видно село» (пісні села Арданова, 2003), «Пісні Іршавщини» (2005), «Покаянні та похоронні пісні» (2007), «Співайте Богові нашому, співайте» (2008)… Ним зібрані коломийки Боржавської долини, пісні кубанських козаків, пісні українців, що проживають на Мараморощині та в Банату в Румунії. І ось нове унікальне літературно – художнє видання «Пісенна хвиля Оглядова» - українські народні пісні, що співаються в селі Оглядів Радехівського району Львівської області (раніше уже видані ним пісні Стрийського та Турківського районів). Це своєрідна фундаментальна праця доктора мистецтвознавства, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата премій Володимира Антоновича, Івана Франка, Михайла Зубрицького, Ярослава Мудрого, Дезидерія Задора та інших, до якої увійшли 537 справді рідкісних народних пісень, віднайдені ним між людьми цього села і записані з вуст Івана Іськіва, Василя Омелянчука, Катерини та Володимира Музики, Галини Турянської, Теклі Офіцинської, двох Михайлів – Маковецького та Семенюка, Марії та Ганни Петрух, Ганни та Марії Шкраба, Ольги Красоти, Єви Паньків, Віри Шарко, Ольги Доскоч, Катерини Смаль та Марії Головатої… У наспіваних ними мелодіях  – етнічні символи, коди і помисли, національний колорит і до кінця не виспівана душа українців. З піснею вони не розлучні ні у хвилини зажури, ні у миті світлої радості, коли пісня підносить серце і душу до такої високості, де вже тільки чисте небо, бархатисті зорі і слава Всевишнього. Мелодії цих пісень розшифрував самодіяльний композитор з Іршавщини, заслужений працівник культури України Василь Кобаль.

З Радехівщиною тісно переплилися і пов’язані долі поета – просвітителя, будителя національного духу, захисника української мови отця Маркіяна Шашкевича, письменника, літературного критика і перекладача, визнаного педагога Осипа Турянського, двох братів – композитора Євгена та організатора і диригента змішаних хорів, популяризатора народних пісень, художнього керівника театрів та актора Тадея Купчинських, священика Романа Березинського , дочка якого Наталія згодом вийшла заміж за Романа Шухевича – майбутнього Головного Командира УПА, українського співака – тенора Олександра Мишуги, чарівний голос якого викликав захоплення слухачів у театрах Мілана, Львова, Варшави, Лондона, Відня, Стокгольма, Копенгагена, Києва, збирача усної народної творчості Василя Пруса, відомого сучасного композитора Ігоря Білозіра, братів – науковців Романа та Василя Офіцинських…

 

У записаних сотнях пісень села Оглядів прихована людська мудрість, щирість і щедрість, патріотичний дух, волелюбність, мелодійна співучість, вроджене генетичне відчуття українцями мальовничої природи рідної землі і природної гармонії, що панує у Всесвіті. У книзі «Пісенна хвиля Оглядова» окремо виділенні колядки, щедрівки, духовні пісні, веснянки та коломийки. Особливе місце посідають весільні пісні. Їх близько 80. Це «Дівчата, збирайте барвінок», «Поїхав я трьома кіньми», «Покочу я срібний перстень», «Ой до шлюбу доріженька», «Ой дай, Боже, добрий час», «Подякую Господові, що вже–м ся віддала»… Вони дихають щирою любов’ю  до України, її високого неба, у якому постійно ширяють птахи, розгорнута неозорість золотистих пшеничних ланів, ласкавої землі – годівниці, нашої невмирущої і славної історії. Ці пісні торують найкоротший і найпряміший шлях до людської душі, до серця кожного слухача, який не залишиться байдужим і своїм співом доповнить цей велелюдний хор. Цікава підбірка жартівливих, застольних, колискових пісень та пісень про родинне життя. Не залишать байдужими слухачів козацькі, рекрутські та вояцькі, стрілецькі та повстанські пісні. З поміж них уловлюєш настрій мелодій «Збудись, могутня Україно», «Лунає клич, лунає грімкий», «Подай, дівчино, ручку на прощання», «Нема в світі кращих хлопців», «Ой чути, чути ревуть гармати», «Ой на горі, на Маківці», «Ви в дні весняні положили життя»… До цього видання включені також  «Пісні літературного походження», а саме « Україно, молюся за тебе», «Якщо ти далеко», «Шануйте свій народний дім», «З далеких світів я вернувся посивілий»…

Прагнення і поривання до свободи в народних піснях стали мірилом української нації і її духовності. Пісні як і люди різні за вдачею, характером, голосом і відчуттями. За цей великий труд автора – ювіляра Івана Васильовича Хланту, який 20 квітня відзначатиме своє 75-ліття, у вищих світах чекає висока нагорода тих, хто ці пісні доніс і передав для нащадків. У них свіжо дзвенить, переливається відгомін світла душі наших пращурів, правди, величі і слави нашого народу. З далекої вічності вже дивляться на нас обличчя наших предків. Пишаються тим, що нитка історії не перерветься. І на землі і надалі звучатиме народна пісня, щира утіха людської душі, її честі і совісті, як невичерпне джерело найціннішого Божого дару рідної мови. Ним ми живимось щодня, живляться наші діти і живитимуться наші внуки, які разом з молоком матері вбирають у себе це неоціниме по вартості багатство і цінність людського життя.

Марія Конкіна


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/templates/default/item.php on line 248
Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.