Дотримуючись канонів палацового будівництва ХVІ-ХVІІ ст., біля садиби родини Перені, на прилеглій території в 12 гектарів був закладений парк, з різноманітними деревно-чагарниковими насадження та навіть екзотами. Ім’я розробника парку невідоме, проте його творіння по праву можна назвати шедевром. В стильовому вирішенні тут переважає еклектика, популярний в той час напрям, що поєднував різнорідні за своєю суттю елементи та носить регулярно-пейзажний характер.

    Зараз серед деревної рослинності парку переважає клен гостролистий, гіркокаштан звичайний, ясен звичайний, клен польовий, липа дрібнолиста, айлант високий. Вагоме місце в садово-парковому ландшафті займають трав’янисті рослини та квітники.

   У середині ХІХ століття парк поступово занепадає. За радянських часів територія була почленована на зони з дитячими майданчиками, відкритими просторами. Зараз його стан бажає кращого, та не втрачаються надії повернення до кола справжніх надбань садово-паркового мистецтва яким його і було створено.