Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/models/item.php on line 877
Неділя, 28 лютого 2021 09:10

Молодь у творчому просторі пізнання

Додала
Молодь у творчому просторі пізнання Молодь у творчому просторі пізнання

До моїх рук випадково потрапила Антологія малої прози «Шлях (до) ромів».

Уважно полистала 160-ти сторінкове це нове видання і звернула увагу, що серед 18 молодих авторів-початківців, представників  більшості  регіонів України побачила знайомі прізвища наших краян Андрія Любки, Миколи Бурмек-Дюрі, журналістки Ольги Мацо з Ужгороду та художників Андрія (Бонді) Шолтеса з обласного центру і Тиберія Йовнаша.  Останній у Мукачеві навчає талановитих ромських дітей різним технікам малювання.  Він став призером  конкурсів «Ромська гордість» від Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд «Чіріклі».

…У квітні 2019-го Ромська програма Міжнародного фонду «Відродження» заснувала тижневу літературно-мистецьку резиденцію «Спільно ART». Це був вдалий  такого роду перший проект, метою якого було  бажання об’єднати молодих літераторів різних меншин та українських прозаїків з письменниками-початківцями ромської національності. Це надавало молоді  права взяти участь в конкурсі проби пера, обміну досвідом та можливістю оволодіти майстерністю власної думки і слова, окремими професійними навичками, повчитися творчого підходу до цієї справи у зрілих майстрів, добре знаних на царині літературної творчості. Це давало молодим авторам можливості глибше зазирнути у ромську історію, культуру, традиції, побачити їхнє істинне лице в реальній дійсності, посприяти суспільній згуртованості, соціальній взаємоповазі і толерантності.

В оголошеному конкурсі резиденцією переможцями стало 20 талановитих митців, дизайнерів, письменників, журналістів та громадських діячів.  Вони відкрили, успішно сформували і впевнено увійшли у спільний простір творчого літературного процесу. В ньому вони  сповна себе проявили і показали свої можливості жити, творити, діяти. У межах роботи резиденції успішно проходили теоретичні та практичні заняття. Була організована поїздка у Прикарпаття. У Чернівцях молодь познайомилася з історією цього древнього міста, відвідала літературний центр. З вуст президента «Меридіан Чернівців» Святослава Померанцева почула цікаву історію про заснування цього центру та його творчу діяльність і можливості . У місцевому культурному осередку «Букініст» учасників заїзду чекала зустріч з письменником Максимом Дупешком, в Івано-Франківську з художником і засновником музею Небесної сотні Романом Бончуком. Для учасників заїзду він  провів екскурсію, розповів про свій задум і втілену мрію у його створення. Запам’яталася молодим літераторам зустріч з художником та музикантом Яремою Стециком. Кожний день поїздки був насиченим, цікавими особливими подіями і від попередніх відрізнявся новими враженнями та можливістю поділитися своїми позитивними емоціями і думками.

Наступних кілька місяців тривала кропітка робота над створенням самої антології «Шлях (до) ромів».  Вона  вийшла в Києві, у видавництві нон-фікшену. Скажемо читачам трохи про молодих закарпатських авторів.

Наш земляк Микола Бурмек-Дюрі став автором п’яти прозових книг: «Вікно в минулі роки», «Щоденник молодого Рома-мандрівника», «Мама казали правду», «Гонір дикої троянди», «Циган і три срібні монети». Видані вони в Ужгороді, у видавництві нашого земляка Івана Ребрика «Гражда». Цього разу до антології увійшов його твір «Повчальні розповіді моєї бабки»…

Мав тоді вісім років. Увечері бабуся завжди збирала своїх внуків і розповідала їм пережиті повчальні історії. Малеча групувалася навколо неї. Одні сиділи на стільцях, інші на залізному ліжку, а Микола, мов укопаний,  стояв за її кріслом. Уважно ловив кожне її слово і від захоплення блимав чорними оченятами-вуглинками.  Бабуся пишалася  тим, що її батько став першим головою Верхньовизницької сільської ради.  Був знаним у селі  ковалем, служив у армії, партизанив, коли на Закарпаття напали гітлерівці. У селі люди його дуже поважали. Завжди радо запрошували на всі сімейні події і торжества. Ось і зараз мав іти на хрестини. Туди замість себе послав доньку. Цим викликав велике здивування іменитого кума з Києва, якого вразило, що родичі циганку взяли за куму…

Андрій Любка народився в Ризі (Латвія). Дитинство і юність провів у Виноградові. Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, Ужгородський національний університет із званням бакалавра з української філології та Варшавський університет із ступінню магістра з балканський студій. Сам вибився в люди. Став визнаним романістом, поетом, перекладачем, есеїстом, членом Українського ПЕН, автором численних романів та збірок короткої прози… В антології вміщено його прозовий твір «Мій роман з ромами». Це –  цікава розповідь, як йому захотілося зустрітися з Візником, одним з темних геніїв закарпатської контрабанди – ромом, який піввіку своєї кар’єри провів у посередництві

між великими босами цього бізнесу і рядовими ромськими перевізниками. Його настирливість увінчалася успіхом. Жадана зустріч відбулася…

Андрій (Бонді) Шолтес – молодий літератор, публіцист з Угороду. За версією Карпатського інформаційного агенства у 2015 році став кращим письменником Закарпаття. За роман «Остов Sziget» увійшов до п’ятірки   авторів найцікавіших новинок запорізької книжкової толоки у  2016-му. У наступному році став номінатом на вручення Міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка. У 2018-му посів 3 місце на Міжнародному літературному конкурсі «Без меж» і 3 місце в конкурсі есеїв Всеукраїнського проекту «А 4. Кулькова ручка»

У даній антології малої прози «Шлях (до) ромів» на сторінка 27-32 надрукований його твір «Хлопчики на канапі». В ній автор розповів про пригоду 3 дружків Марса, Саші та Робія яким за 20 з копійками, що спільно задумали відсвяткувати православний і греко-католицький Великдень, котрий співпав у один день. В копченому інтер’єрі від цигаркового диму, пустими пляшками, битим склом, крихтами хліба і залишками їжі розкиданими довкола стільця й канапи та салакою на столі і провели вони це свято…

Ольга Мацо – акторка ужгородського незалежного театру та проектових вистав, авторка віршів перекладених англійською мовою і опублікованих в міжнародному літературному журналі  «Orbis» (Велика Британія, 2016). Учасниця всеукраїнських літературно-мистецьких проектів «Щоденник. Re make» та «ПРОдайте їсти». Журналістка, яка описує мистецькі заходи, подає тексти на культурну тематику. У альманасі надруковане  її коротеньке оповідання  «Зустріч з собою». Чорноволоса, смаглява красуня одягає і поправляє на собі спідницю. Крутиться перед дзеркалом і під запальну музику починає кружляти по кімнаті. Робить купу селфі, в різних ракурсах їх публікує у фейсбуці з підписом «А насправді я – циганка!» Заходячи в задзеркалля несподівано прокидається під звуки сусідського телевізора. По нім транслюється циганське весілля доньки барона і дивовижний музичний фон цього торжества…

Окреме слово хотілося б сказати про ілюстрацію антології.  Її вдало прикрасили прикрасили роботи мукачівця Тиберія Йовнаша. Це –  портрети циганок «На підводі за своїм щастям», «Весна в моїй душі», «Де ти забарився», «Гітара семиструнна», «Розкрилася душа у танці» та чоловічих «Це справа мого життя», «Коню, мій коню», «Затягнувся люлькою я смачно»...

Вдалими є також твори авторів:  Альони Казанської з Чернігова, Анастасії Холявки зі Львова, Ірини Яніцької з Червонограду, Єви Райської з Дрогобича, Олени Марчук з Херсона, Любові Якимчук з Києва. Вдалими є твори Ростислава Кузика зі Львова, Люби-Параскевії Стринадюк зі Львова, Каріни Санлайф з Жовтих Вод, Катерини Гладкої з Києва, Тетяни Литвин з Харкова… Їх буде цікаво почитати широкому колу читачів, бо кожний знайде для себе якусь психологічну намистинку…

Марія КОНКІНА


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/vinvogni/domains/vinvogni.com.ua/public_html/components/com_k2/templates/default/item.php on line 248
Марія Конкіна

Я нікому не віддам твою весну, край зелений і незайману красу, дикий ліс, квітучий яблуневий сад, тиху велич переплетених Карпат! Україна - моя радість і журба, моя тиха, віком стомлена сльоза. Ми разом з тобою будемо завжди, моя пісне, білим голубом лети...

Люблю дітей за їх наполегливість, неупередженість та щирість...

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Більше постів в категорії « Посаджу я калиноньку, щоб вірно любила